Люди

Ми різні, але рідні: як молодь зі всієї України досліджувала Маріуполь та боролася зі стереотипами

01.06.2019 13:37
Роксана Куранова Засновниця і шеф-редакторка
Цілих десять днів студенти з різних куточків України відкривали для себе Маріуполь в рамках глобального молодіжного обміну #GOxChange. Ми запитали в них, які стереотипи, пов'язані з Маріуполем у них були до обміну та що вони думають про наше місто, після того, як відвідали його особисто.

Ірина Манько, м.Тернопіль

«Я не те, щоб не довіряю стереотипам, а взагалі просто їх ігнорую. Напевне, якби думала по-іншому, то і не поїхала в Маріуполь. Це було б найбільше моє фіаско. Перед поїздкою були деякі побоювання стосовно того, що я їду на Схід в місто, де у 2014 відбувалися бойові дії. Ніякого «русского мира», я не побачила — лише круту виставку «Декомпропаганда» від платформи «Тю». Як і не побачила злих на всіх україномовних людей — маріупольчан, натомість познайомилась з відкритими людьми, які теж спілкуються українською».

«Якось ми прогулювались містом, розмовляли та жартували українською. До нас підійшов чоловік, і жорстким тоном запитав: «Ви откуда?». Ми звісно перелякалися, втім відповіли: всі з різних міст України, приїхали на програму обміну. Після чого чоловік усміхнувся та додав: «Круто! Чого вас занесло в Маріуполь? Я так люблю, коли говорять українською». Ця ситуація раз і назавжди зруйнувала стереотип, мовляв, до україномовних людей в Маріуполі ставляться з неповагою».

Богдан Станчук, м. Червоноград, Львівська обл.

«Маріуполь був для мене маловідомим. Знав, що це промислове місто з найнесприятливішою екологією, а також чув, що один з його районів обстріляли під час військових дій. Чомусь склалось враження, що в місті погано розвинена культура, тобто всі активності зосереджено навколо промисловості».

Так, менталітети маріупольців та галичан відрізняються. І в цьому наша сила — ми різні, але рідні.

«За 10 днів я змінив своє ставлення до міста. Завдяки екскурсії по Маріуполю, я відкрив для себе автентичну міську архітектуру, яку не зустрічав в жодному іншому місті України. А зустрічі з місцевими активістами показали, що «промисловий Маріуполь» — давно перетворився на місто з сучасними громадськими та арт-просторами, атмосферними кав'ярнями, культурними кластерами».

Андрій Лотоцький, м.Острог, Рівненська обл.

«Останні два роки я веду боротьбу зі стереотипами. Завжди намагаюся запитувати у себе, що насправді думаю щодо певної ситуації. Адже, як би ми не намагалися критично мислити, стереотипи продовжуватимуть формуватися. Я був впевнений, що Маріуполь — місце стабільної небезпеки. Втім, цей стереотип зруйнувався в перші ж дні програми GOxChange».

Цей стереотип миттєво розчинився, як цукор у чаї.

«Фактор потенційної небезпеки існує. Але містяни зробили все, аби ці ризики звести до мінімуму.  Відеокамери, стабільне патрулювання вулиць, відповідальне ставлення громади — це дозволило нам, студентам з усієї України, безпечно й розмірено гуляти по вечірній набережній чи вечірньому місту. Без жодного страху за власну безпеку».

Катерина Аникєєнко, м. Маріуполь

«Як мешканка міста Марії, я була вражена, як сильно місто сподобалося студентам із різних куточків України. Разом з учасниками проекту я відкривала для себе нові грані цього міста. Особисто в мене не було стереотипів до… та ні до чого. Стереотипи, насправді, хороша штука, згідно психології, і допомагає людству виживати протягом мільйонів років. Але те, про що ми говоримо — це упередження. І я дуже рада тому, що у студентів від Заходу до Сходу упередження стосовно Маріуполя були зруйновані».

«В останній день проекту в мене запитали «Які в тебе стереотипи стосовно Західної України?». Я відповіла, що жодних. В принципі, це все, що потрібно знати про людей та наявність/відсутність в них стереотипів (читати як «упереждень»)».

У матеріалі використані світлини проекту GOxChange.

Коментарі